Людина, яка вміла писати, ще й красиво, цінувалася з часів Шумеру, Ассирії, Вавилону.
У Стародавній Європі писарів називали графами (від грец. Графо – писати). Королі або єпископи призначали графа вести діловодство. З деяким часом, маючи неабиякий вплив на володарів, графи перетворили посаду і назву на спадок та передавали вже як титул своїм нащадкам.
В українських селах староста та писарь були завжди найважливішими посадами.