Наші свинцеві олівці прікрашені орнаментами з манускриптів XIV-XV століть.
У Середньовіччі без них не обходився жоден писар, ілюмінатор (той, хто розписував книжкові мініатюри та манускрипти).
Ще у ХII столітті чернець-бенедектинець Теофіл у своєму трактаті “Список різних мистецтв” рекомендував використовувати його навіть для начерків вітражів. Ним робили розмітки в книжках, креслили, робили начерки на фресках. Навіть у сьогоденні зображення, виконанні свинцовим олівцем, відрізняються особливим металевим відтінком та легко видаляються гумкой (у середньовіччі хлібним м’якушем).
“Вічний” олівець – грифель не б’ється при падінні. За бажанням можна заточити ножем на свій смак. До всіх історична довідка. Inspired by history.