Писемність

«Шкільництво та книгописання на Волині у XI–XIX століттях»

26 жовтня відбулося урочисте відкриття експозиції
📚 «Шкільництво та книгописання на Волині у XI–XIX століттях»

Це перша в Україні інтерактивна музейна локація, що поєднує історію освіти Волині та традиції книгописання. Відвідувачі мають змогу не лише оглядати експонати, а й активно взаємодіяти з історією.

🤝 Участь Артілі «Діло»
Артіль «Діло» долучилася до створення музейних експонатів та відтворення предметів, що репрезентують навчальний процес і культуру книгописання різних історичних періодів. Робота над експозицією ґрунтувалася на дослідженнях, історичних джерелах та автентичних зразках, що дозволило максимально точно передати атмосферу освітнього середовища Волині минулих століть.

💡 Проєкт і його історія
Проєкт стартував у липні 2025 року в етнопарку «Ладомирія» (м. Радивилів) за підтримки Українського культурного фонду, однак його підготовка тривала понад 10 років. Команда Центру дослідження та відродження Волині досліджувала культурну спадщину регіону — одяг, архітектуру, ремесла, побут та освіту. Одним із результатів цієї багаторічної роботи стало видання Теслугівського Апостола — унікальної пам’ятки книгописання Волині. Відкриття першої музейної локації шкільного класу у 2024 році стало важливим етапом на шляху до створення повноцінної експозиції, що відкрилася у жовтні 2025 року.

📜 Освітня історія Волині
Шкільництво на Волині має глибоке історичне коріння. Починаючи з XI століття, у регіоні діяли школи при монастирях і в містах — Володимирі, Луцьку, Пересопниці, Теслугіві. Тут навчали грамоти, богослов’я, співу та письма, формуючи освічене духовенство і писарство. У XVII–XIX століттях розвиток братських, парафіяльних та народних шкіл сприяв збереженню високого рівня грамотності та духовної культури Волині.

🏫 Що демонструє експозиція
✅ Шкільний клас XIX століття з автентичними партами, дошкою та документами, що ілюструють навчальний процес того часу;
✅ Кімната вчителя — реконструйований простір педагога-ентузіаста, який навчав дітей і збирав матеріали з історії освіти;
✅ Скрипторії — письмові столи з набором інструментів для переписування та оздоблення книг у Середні віки.

✒️ Інтерактивність експозиції
Відвідувачі можуть не лише оглядати експонати, а й спробувати себе у ролі учня чи писаря:
✅ писати гусячим пером;
✅ вивчати каліграфію та старослов’янське письмо.

📸 Авторська екскурсія, що відбулася 26 жовтня в «Ладомирії», стала чудовою нагодою глибше познайомитися з історією шкільництва на Волині, побутом учителя та особливостями традиційного книгописання.

«Шкільництво та книгописання на Волині у XI–XIX століттях» Читати далі »

День української писемності

Були запрошені на День української писемності і мови в Ethnic Park Ladomyria. З великим задоволенням ознайомились з унікальною колекцією прадавніх верстатів, костюмів волинського регіону та смачнющими самобитними стравами. Дякуємо Володимир Дзьобак, Наталія Пуха та всьому колективу за гостинність та приємне спілкування!
Сподіваємося на подальшу плідну співпрацю.

День української писемності Читати далі »

Виставка “Спочатку було Слово”

Дякуємо Музей книги і друкарства України за запрошення прийняти участь та у відкритті виставки “Спочатку було Слово”.
Завжди раді співпраці.
Репліки від Артель ДЕЛО беруть участь у складі експозиції музеїної виставки.

Виставка “Спочатку було Слово” Читати далі »

Урочисте відкриття Музею “Церква Спаса на Берестові”

У Національний заповідник Києво-Печерська лавра відбулось урочисте відкриття Музею “Церква Спаса на Берестові”.Дякуємо організаторам за співпрацю, та новому наміснику Лаври архімандриту Авраамію за благословення на нашу писемну справу. Гарні фото Yuriy Yurchenko та Михаил Лебедев

Урочисте відкриття Музею “Церква Спаса на Берестові” Читати далі »

Аспідна Дошка

Згадки про використання аспидної писемної дошки можна знайти ще в чотирнадцятому столітті (Д. Чосер “Трактак по астролябії”). До дев’ятнадцятого століття ці дошки використовувалися майже в кожній школі по всьому світу та замінили воскові дощечки. Точне походження залишається неясним. Але ще в давнину було помічено, що тонкий шматок твердого сланцевого каменю (шунгіту), гарно підходить, як матеріал для письма.
Аспидні дошки від Артель ДЕЛО можна замовити.

Аспідна Дошка Читати далі »

Майстер-клас з Історії Писемності | Січень 2022

В Музеї книги та друкарства України (Києво-Печерська Лавра) на постійній основі проводимо майстер-класи “З історії писемності та кириличного письма”.
 
Бажаючи записатися на індивідуальні або групові, двогодинні (приблизно) або розширені звертайтесь в Директ.
 
Як в умовах діджиталізаціі привернути увагу дітей до наших витоків – зародження слов’янської писемності і книжної справи?
 
Найкраще – це загадкова зустріч зі середньовічним писарем, який не лише розповість таємниці виготовлення матеріалів та інструментів для письма, познайомить зі стілусом (писалом), церами, пергаментом, але й ще навчить вас каліграфічно виводити літери давньої кириличної абетки або глаголиці справжніми каламами та чорнилами, виготовленими за середньовічною рецептурою.
Захоплююче і для дорослих)ю

Майстер-клас з Історії Писемності | Січень 2022 Читати далі »

Турнірна Таблиця

Турнірна ТаблицяТурнірна таблиця на Ruthenica Medievalis виглядає ось так неперевершено…
Писемна “команда” Воевода Димитрий та @Kateryna Salve
Авторський папір Артель ДЕЛО з орнаментами середньовічних манускриптів.
Фото Oksana Grigorenko

Турнірна Таблиця Читати далі »

Середньовічне місце писаря

Людина, яка вміла писати, ще й красиво, цінувалася з часів Шумеру, Ассирії, Вавилону.
У Стародавній Європі писарів називали графами (від грец. Графо – писати). Королі або єпископи призначали графа вести діловодство. З деяким часом, маючи неабиякий вплив на володарів, графи перетворили посаду і назву на спадок та передавали вже як титул своїм нащадкам.
В українських селах староста та писарь були завжди найважливішими посадами.
Середньовічне місце писаря. Бюро. Наша нова реконструкція.
Замовлення приймаються.
Воєвода Дімітрій Артель Дело Київ Майстер Клас Писемність
Воєвода Дімітрій Артель Дело Київ Майстер Клас Писемність

Середньовічне місце писаря Читати далі »

Середньовічне Збільшувальне Скло

Скляна колба з чистою водою – була необхідним інструментом в роботі середньовічного переписувача книг або книжкового ілюстратора-художника (ілюмінатора).

Достовірно відомо – ще за тисячу років до н.е. китайці вже використовували шліфоване прозоре каміння для розрізнення дрібних, нерозбірливих знаків ієрогліфів в тексті. І хоча трактати про збільшувальні властивості опуклих кристалів були написані в Стародавньому Китаї – в Піднебесній широко використовували лише тонкі пластини турмаліну або димчастого топазу в неупередженій судовій системі, приховуючи очі суддів за темними кристалами. А окуляри для корекції зору запозичили лише в середні віки у арабів – нації практичної та жадібної до знань. Саме Арабський континент звернув увагу на дивовижні лінзи найтоншої роботи Стародавнього Єгипту – батьківщині скла. До сих пір опуклі скляні очі в очницях статуй і посмертних масок вражають своєю жвавістю, виразністю і такою якістю, яке важко досягти навіть сучасними матеріалами і технологіями.

В Староданій Греції збільшувальні лінзи продавалися в аптеці, а Пліній Старший, давньогрецький письменник-ерудит, використовував скляний глобус або посудину-колбу, наповнену водою, ще й до припікання ран. Потім Луцій Анней Сенека, римський філософ-стоїк і державний діяч, писав, що скляний шар з водою може бути використаний в читанні нерозрізненого й дрібного письма.

Але, наповнені водою скляні кулі або колби, залишилися в деякій мірі забавою, поки опукла лінза, що використовується для формування збільшення зображення, була описана в «Книзі Оптики» Ібн аль-Хайсама у 1021 році. Альхазен вивчив і описав властивості заломлення променів і об’єднав весь накопичений досвід та знання попередніх століть про відображення світла і його практичного застосування.
Після того, як книга була переведена в ХІІ столітті на латину, Роджер Бекон (1214-1292), англійський філософ і дослідник, описав можливості збільшувального скла в своїх працях. Цей францисканський чернець подарував в 1265 році скляну колбу з водою для читання Папі Клименту IV, який страждав слабким зором…

В кінці свого довгого шляху побічним продуктом збільшувального скла стали окуляри. Їх винахід приписується Сальвінію Д’Армате (1284?). Венеція. Перші документальні свідчення застосування окулярів вчені відносять до 1289 року. Так винахід древніх китайців, єгиптян, греків, арабів поширювався по світу та потрапив до нас на робочий стіл у звичному для нас вигляді: лупи або зручних окулярів.

Майстри Артелі ДЪЛО використовують при створенні копій артефактів середньовічні інструменти та технології, як в давні часи…

Середньовічне Збільшувальне Скло Читати далі »

Фоліант

Наша праця останніх місяців. Дуже хвилююче, коли створюєш книгу рукописну, особливо, коли вона перша … За бажанням одного з київських клубів історичної реконструкції створили ми цей фоліант для клубного літописання та власних законів, клятвопріношенія, хвалебних од-пісень та інших благокорисних потреб.
Дерево, шкіра, латунь, природні самоцвіти і наш авторський папір. Писана чорнилом власного виробництва за рецептом 10 сторіччя. Замовляйте 24/7 

Фоліант Читати далі »

Кошик