Скрипторій

Київський Археологічний Хаб

Вельмішановне панство, друзі та партнери!
Всім здравія, натхнення та Перемоги!
В партнестві з Київським Археологічним ХАБом та його ідейним автором Sergiy Taranenko в Новому році чекаємо вас на нашому інтерактивному історико-культурному майданчику.

Майстер-клас з Історії Писемності | Січень 2022

В Музеї книги та друкарства України (Києво-Печерська Лавра) на постійній основі проводимо майстер-класи “З історії писемності та кириличного письма”.
 
Бажаючи записатися на індивідуальні або групові, двогодинні (приблизно) або розширені звертайтесь в Директ.
 
Як в умовах діджиталізаціі привернути увагу дітей до наших витоків – зародження слов’янської писемності і книжної справи?
 
Найкраще – це загадкова зустріч зі середньовічним писарем, який не лише розповість таємниці виготовлення матеріалів та інструментів для письма, познайомить зі стілусом (писалом), церами, пергаментом, але й ще навчить вас каліграфічно виводити літери давньої кириличної абетки або глаголиці справжніми каламами та чорнилами, виготовленими за середньовічною рецептурою.
Захоплююче і для дорослих)ю

Середньовічне місце писаря

Людина, яка вміла писати, ще й красиво, цінувалася з часів Шумеру, Ассирії, Вавилону.
У Стародавній Європі писарів називали графами (від грец. Графо – писати). Королі або єпископи призначали графа вести діловодство. З деяким часом, маючи неабиякий вплив на володарів, графи перетворили посаду і назву на спадок та передавали вже як титул своїм нащадкам.
В українських селах староста та писарь були завжди найважливішими посадами.
Середньовічне місце писаря. Бюро. Наша нова реконструкція.
Замовлення приймаються.
Воєвода Дімітрій Артель Дело Київ Майстер Клас Писемність
Воєвода Дімітрій Артель Дело Київ Майстер Клас Писемність

Середньовічне Збільшувальне Скло

Скляна колба з чистою водою – була необхідним інструментом в роботі середньовічного переписувача книг або книжкового ілюстратора-художника (ілюмінатора).

Достовірно відомо – ще за тисячу років до н.е. китайці вже використовували шліфоване прозоре каміння для розрізнення дрібних, нерозбірливих знаків ієрогліфів в тексті. І хоча трактати про збільшувальні властивості опуклих кристалів були написані в Стародавньому Китаї – в Піднебесній широко використовували лише тонкі пластини турмаліну або димчастого топазу в неупередженій судовій системі, приховуючи очі суддів за темними кристалами. А окуляри для корекції зору запозичили лише в середні віки у арабів – нації практичної та жадібної до знань. Саме Арабський континент звернув увагу на дивовижні лінзи найтоншої роботи Стародавнього Єгипту – батьківщині скла. До сих пір опуклі скляні очі в очницях статуй і посмертних масок вражають своєю жвавістю, виразністю і такою якістю, яке важко досягти навіть сучасними матеріалами і технологіями.

В Староданій Греції збільшувальні лінзи продавалися в аптеці, а Пліній Старший, давньогрецький письменник-ерудит, використовував скляний глобус або посудину-колбу, наповнену водою, ще й до припікання ран. Потім Луцій Анней Сенека, римський філософ-стоїк і державний діяч, писав, що скляний шар з водою може бути використаний в читанні нерозрізненого й дрібного письма.

Але, наповнені водою скляні кулі або колби, залишилися в деякій мірі забавою, поки опукла лінза, що використовується для формування збільшення зображення, була описана в «Книзі Оптики» Ібн аль-Хайсама у 1021 році. Альхазен вивчив і описав властивості заломлення променів і об’єднав весь накопичений досвід та знання попередніх століть про відображення світла і його практичного застосування.
Після того, як книга була переведена в ХІІ столітті на латину, Роджер Бекон (1214-1292), англійський філософ і дослідник, описав можливості збільшувального скла в своїх працях. Цей францисканський чернець подарував в 1265 році скляну колбу з водою для читання Папі Клименту IV, який страждав слабким зором…

В кінці свого довгого шляху побічним продуктом збільшувального скла стали окуляри. Їх винахід приписується Сальвінію Д’Армате (1284?). Венеція. Перші документальні свідчення застосування окулярів вчені відносять до 1289 року. Так винахід древніх китайців, єгиптян, греків, арабів поширювався по світу та потрапив до нас на робочий стіл у звичному для нас вигляді: лупи або зручних окулярів.

Майстри Артелі ДЪЛО використовують при створенні копій артефактів середньовічні інструменти та технології, як в давні часи…

Фоліант

Наша праця останніх місяців. Дуже хвилююче, коли створюєш книгу рукописну, особливо, коли вона перша … За бажанням одного з київських клубів історичної реконструкції створили ми цей фоліант для клубного літописання та власних законів, клятвопріношенія, хвалебних од-пісень та інших благокорисних потреб.
Дерево, шкіра, латунь, природні самоцвіти і наш авторський папір. Писана чорнилом власного виробництва за рецептом 10 сторіччя. Замовляйте 24/7 

Свинцеві Олівці​

Наші свинцеві олівці прікрашені орнаментами з манускриптів XIV-XV століть.

У Середньовіччі без них не обходився жоден писар, ілюмінатор (той, хто розписував книжкові мініатюри та манускрипти).

Ще у ХII столітті чернець-бенедектинець Теофіл у своєму трактаті “Список різних мистецтв” рекомендував використовувати його навіть для начерків вітражів. Ним робили розмітки в книжках, креслили, робили начерки на фресках. Навіть у сьогоденні зображення, виконанні свинцовим олівцем, відрізняються особливим металевим відтінком та легко видаляються гумкой (у середньовіччі хлібним м’якушем).
 
“Вічний” олівець – грифель не б’ється при падінні. За бажанням можна заточити ножем на свій смак. До всіх історична довідка. Inspired by history.
Shopping Cart