Реконструкція

Виставка “Історія живопису та основи книжкової ілюмінації”

У Музеї книги і друкарства України відкрилася виставка «Історія живопису та основи книжкової ілюмінації» — подія, на яку чекали давно і яка стала не просто експозицією, а справжнім дослідженням історії зображення через матеріали, технології та працю людини.

Авторами й кураторами виставки є науковці музею, а водночас художники та реконструктори — Дмитро Чубій, Наталія Чубій та Танака Павлова. Це поєднання наукової точності й художньої практики стало ключовим для всієї концепції проєкту. Під час підготовки експозиції відвідувачі мали змогу спостерігати сам процес творення — від монтажу до фінальних штрихів, а під час роботи виставки поспілкуватися з її авторами наживо.

Про що ця виставка

Основна ідея виставки — розповісти історію живопису з технологічної точки зору. Йдеться не про стилі чи художні школи, а про те, чим і як працювали люди в різні епохи:
які пігменти використовували, з чого виготовляли фарби, якими були інструменти, на яких поверхнях створювали зображення.

Історія починається з найдавніших часів — приблизно 50 тисяч років тому, коли людство знало лише кілька «фарб»: крейду, вугілля та різні види глини — охри. Саме вони стали першими пігментами в історії. Далі, разом із розвитком технологій, кількість матеріалів зростала, ускладнювалися рецептури, з’являлися нові основи та інструменти.

Окремий і дуже важливий фокус виставки — книжкова мініатюра як одна з ключових складових середньовічної культури. Саме їй присвячена значна частина експозиції.

Побачити те, що зазвичай приховане

У музеях ми звикли бачити оригінальні стародавні книги за склом. Мініатюри й ініціали в них — надзвичайно дрібні, і навіть найвишуканіша робота часто залишається майже непомітною для ока.

Ця виставка вирішує цю проблему принципово інакше.
Тут представлені фотографії сторінок у реальному масштабі, що дозволяє зрозуміти справжній розмір ілюмінацій, а також збільшені формати, які дають змогу роздивитися кожну деталь.

 

Ключовим поняттям є художня реконструкція. Це не інтерпретація і не фантазія. Кожна лінія, кожна крапка, кожен колір відтворені один до одного, так само, як в оригіналі. У випадках, де в стародавніх рукописах є втрати пергаменту, автори працювали на рівні реставрації — нічого не додаючи й не «покращуючи», а лише акуратно відновлюючи цілісність зображення. Це надзвичайно складна й кропітка робота, яка потребує не просто художніх навичок, а глибокого знання технологій і матеріалів.

Інструменти, пігменти, рецепти

На виставці представлені пігменти та фарби, виготовлені за історичними рецептурами:
мінерального, рослинного й тваринного походження. Використовувалися яйце, білок, різні сполуки, а також пігменти, отримані шляхом піролізу — зокрема з виноградної сировини. У середньовічній практиці нічого не пропадало даремно.

Також показані інструменти, створені за музейними зразками, знайденими та описаними істориками в різних країнах світу. Саме цими інструментами й були виконані роботи, представлені на виставці.

Від виставки — до дії: майстер-клас

Окремою й дуже важливою частиною проєкту є презентація майстер-класу з історії писемності та основ книжкової мініатюри, який логічно продовжує ідеї виставки.

Майстер-клас складатиметься з трьох частин.
Перша — теоретична, присвячена історії живопису, пігментам, фарбам і інструментам.
Друга — практична, у якій кожен учасник власноруч виготовляє фарбу з обраного пігменту.
Третя — створення власної мініатюри за зразками, так, як це робили в середньовічних скрипторіях.

Навіть якщо людина не вміє малювати — це не перешкода. У Середньовіччі існували зразкові книги, з яких ілюмінатори переводили зображення. Саме за цим принципом працюватимуть і учасники майстер-класу: виготовлятимуть копіювальний папір, переводитимуть контури й розфарбовуватимуть їх фарбами, створеними власноруч.

Кожен учасник наприкінці забере додому свою роботу — майже справжню сторінку зі стародавнього рукопису.

Навіщо все це

У цієї виставки кілька важливих цілей:

  • показати історію живопису через матерію й технологію;

  • дати можливість побачити те, що зазвичай приховане за склом;

  • заохотити людей, особливо молодь, замислитися: а чи можемо ми зробити це самі?;

  • надихнути на власну творчість, спираючись на досвід і майстерність наших предків.

Мистецтво завжди зігрівало — і ця виставка є ще одним доказом того, що діалог із минулим може бути живим, точним і надзвичайно надихаючим.

📸 Фоторепортаж: Михайло Лебедєв

Виставка “Історія живопису та основи книжкової ілюмінації” Читати далі »

Артіль Діло у Кам’янці-Подільському на Фестивалі Ruthenica Medievalis

Запрошуємо на робоче місце середньовічного писаря, відчуйте дух епохи XIII-XIV століть та ознайомтесь з історією писемності та основі кириличного письма. Протягом усіх днів фестивалю Ruthenika medievalis 1398 діяв майстер-клас «Скрипторій» від Дмитра Чубія, засновника співдружності майстрів “Артіль ДІЛО”, які відтворюють унікальні історичні репліки за середньовічними технологіями.

Артіль Діло у Кам’янці-Подільському на Фестивалі Ruthenica Medievalis Читати далі »

д/м “ІСТОРІЯ РУСІ. Від Данила до Вітовта”

Разом з “КиївГрад” та Євгенієм Рязанцевим в рамках проєкту “Захисники минулого та сьогодення”, в лабораторії історичної реконструкції УДЦПО (Кловський узвіз, 8 ), відбувся відкритий перегляд науково-документального фільму “Від Данила до Вітовта.” Наша команда “КиївГрад” разом з “Артєль Дєло” була задіяна в зйомках цього проєкту, і після перегляду були раді поспілкуватись, як про історичний період, що висвітлюється в цьому фільмі, так і про цікаві факти зйомки… )
 

д/м “ІСТОРІЯ РУСІ. Від Данила до Вітовта” Читати далі »

Участь у ХІІ-ій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Археологія & Фортифікація України»

Дякуємо всім учасникам ХІІ-тої Всеукраїнської науково-практичної конференції «Археологія & Фортифікація України» за активну участь та підтримку!
Цього року конференція пройшла у змішаному форматі, частина учасників прибула до нашого міста, а частина виступали та слідкували за виступами через Зум. Заявки на участь подали 67 науковців з 21 міста та містечок України (Харків, Хмельницький, Київ, Переяслав, Хотин, Ужгород, Вінниця, Дунаївці, Чемерівці, Львів, Чигирин, Черкаси, Дніпро, Путивль, Борщів, Чернівці, Тернопіль, Межибіж, Батурин, Маліївці, Камянець-Подільський) та з Угорщини. Всі мали можливість ввечері насолодитись спілкуванням та поділитись враженнями під час фуршету.
Паралельно діяла виставка знахідок з останнього польового сезону 2021 року: експонати з трипільського поселення с. Голосків; давньоруського городища Кармалюкової гори та знахідки з Камянця-Подільського.
За результатами конференції буде випущено збірник наукових праць. Нагадуємо, що до 10 листопада приймаємо статті для збірника. Попередні 11 збірників ви можете завантажити на сайті музею. http://muzeum.in.ua/naukovyi-rozdil.html

Участь у ХІІ-ій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Археологія & Фортифікація України» Читати далі »

Аспідна Дошка

Згадки про використання аспидної писемної дошки можна знайти ще в чотирнадцятому столітті (Д. Чосер “Трактак по астролябії”). До дев’ятнадцятого століття ці дошки використовувалися майже в кожній школі по всьому світу та замінили воскові дощечки. Точне походження залишається неясним. Але ще в давнину було помічено, що тонкий шматок твердого сланцевого каменю (шунгіту), гарно підходить, як матеріал для письма.
Аспидні дошки від Артель ДЕЛО можна замовити.

Аспідна Дошка Читати далі »

Майстер-клас з Історії Писемності | Січень 2022

В Музеї книги та друкарства України (Києво-Печерська Лавра) на постійній основі проводимо майстер-класи “З історії писемності та кириличного письма”.
 
Бажаючи записатися на індивідуальні або групові, двогодинні (приблизно) або розширені звертайтесь в Директ.
 
Як в умовах діджиталізаціі привернути увагу дітей до наших витоків – зародження слов’янської писемності і книжної справи?
 
Найкраще – це загадкова зустріч зі середньовічним писарем, який не лише розповість таємниці виготовлення матеріалів та інструментів для письма, познайомить зі стілусом (писалом), церами, пергаментом, але й ще навчить вас каліграфічно виводити літери давньої кириличної абетки або глаголиці справжніми каламами та чорнилами, виготовленими за середньовічною рецептурою.
Захоплююче і для дорослих)ю

Майстер-клас з Історії Писемності | Січень 2022 Читати далі »

Історичний Фестиваль у Кам’янці-Подільському, Вересень 2021

Дуже дякуємо директору Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник Александру Заремба та його заступнику Сергію Калуцькому за усіяку підтримку та допомогу у розташуванні нашої писемної локації, можливості “оживити” місце замкового писаря для реконструкторів фестивалю Ruthenica Medievalis та відвідувачів фортеці.
Організаторам Людмила Антошина та Anton Van Aten за запрошення, влучні рекомендації під час підготовки, проведення майже тижневого (!) фесту, занурення у побут та життя нової для нас епохи.
ирина филиппова за наші образи: писаря та черниці-цистерціанки XIV століття, допомогу безпосередньо їхнього створення.
Kateryna Salve за своєчасний “пєндель” у червні та знов можливість попрацювати однією писемною командою.
Sophia Dembrovska та @Saulius Mikalauskas за фото-підтримку!!!
Всім реконструкторам-учасникам фестивалю за теплу атмосферу, музичну автентику, за вашу високу оцінку нашої діяльності!!!
Всім небайдужим до теми писемності гостям-туристам, які завітали до нашої локації!
Все разом надихає працювати далі. Inspired by history.

Історичний Фестиваль у Кам’янці-Подільському, Вересень 2021 Читати далі »

Середньовічне місце писаря

Людина, яка вміла писати, ще й красиво, цінувалася з часів Шумеру, Ассирії, Вавилону.
У Стародавній Європі писарів називали графами (від грец. Графо – писати). Королі або єпископи призначали графа вести діловодство. З деяким часом, маючи неабиякий вплив на володарів, графи перетворили посаду і назву на спадок та передавали вже як титул своїм нащадкам.
В українських селах староста та писарь були завжди найважливішими посадами.
Середньовічне місце писаря. Бюро. Наша нова реконструкція.
Замовлення приймаються.
Воєвода Дімітрій Артель Дело Київ Майстер Клас Писемність
Воєвода Дімітрій Артель Дело Київ Майстер Клас Писемність

Середньовічне місце писаря Читати далі »

Середньовічне Збільшувальне Скло

Скляна колба з чистою водою – була необхідним інструментом в роботі середньовічного переписувача книг або книжкового ілюстратора-художника (ілюмінатора).

Достовірно відомо – ще за тисячу років до н.е. китайці вже використовували шліфоване прозоре каміння для розрізнення дрібних, нерозбірливих знаків ієрогліфів в тексті. І хоча трактати про збільшувальні властивості опуклих кристалів були написані в Стародавньому Китаї – в Піднебесній широко використовували лише тонкі пластини турмаліну або димчастого топазу в неупередженій судовій системі, приховуючи очі суддів за темними кристалами. А окуляри для корекції зору запозичили лише в середні віки у арабів – нації практичної та жадібної до знань. Саме Арабський континент звернув увагу на дивовижні лінзи найтоншої роботи Стародавнього Єгипту – батьківщині скла. До сих пір опуклі скляні очі в очницях статуй і посмертних масок вражають своєю жвавістю, виразністю і такою якістю, яке важко досягти навіть сучасними матеріалами і технологіями.

В Староданій Греції збільшувальні лінзи продавалися в аптеці, а Пліній Старший, давньогрецький письменник-ерудит, використовував скляний глобус або посудину-колбу, наповнену водою, ще й до припікання ран. Потім Луцій Анней Сенека, римський філософ-стоїк і державний діяч, писав, що скляний шар з водою може бути використаний в читанні нерозрізненого й дрібного письма.

Але, наповнені водою скляні кулі або колби, залишилися в деякій мірі забавою, поки опукла лінза, що використовується для формування збільшення зображення, була описана в «Книзі Оптики» Ібн аль-Хайсама у 1021 році. Альхазен вивчив і описав властивості заломлення променів і об’єднав весь накопичений досвід та знання попередніх століть про відображення світла і його практичного застосування.
Після того, як книга була переведена в ХІІ столітті на латину, Роджер Бекон (1214-1292), англійський філософ і дослідник, описав можливості збільшувального скла в своїх працях. Цей францисканський чернець подарував в 1265 році скляну колбу з водою для читання Папі Клименту IV, який страждав слабким зором…

В кінці свого довгого шляху побічним продуктом збільшувального скла стали окуляри. Їх винахід приписується Сальвінію Д’Армате (1284?). Венеція. Перші документальні свідчення застосування окулярів вчені відносять до 1289 року. Так винахід древніх китайців, єгиптян, греків, арабів поширювався по світу та потрапив до нас на робочий стіл у звичному для нас вигляді: лупи або зручних окулярів.

Майстри Артелі ДЪЛО використовують при створенні копій артефактів середньовічні інструменти та технології, як в давні часи…

Середньовічне Збільшувальне Скло Читати далі »

Кошик