Реконструкція

Участь у ХІІ-ій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Археологія & Фортифікація України»

Дякуємо всім учасникам ХІІ-тої Всеукраїнської науково-практичної конференції «Археологія & Фортифікація України» за активну участь та підтримку!
Цього року конференція пройшла у змішаному форматі, частина учасників прибула до нашого міста, а частина виступали та слідкували за виступами через Зум. Заявки на участь подали 67 науковців з 21 міста та містечок України (Харків, Хмельницький, Київ, Переяслав, Хотин, Ужгород, Вінниця, Дунаївці, Чемерівці, Львів, Чигирин, Черкаси, Дніпро, Путивль, Борщів, Чернівці, Тернопіль, Межибіж, Батурин, Маліївці, Камянець-Подільський) та з Угорщини. Всі мали можливість ввечері насолодитись спілкуванням та поділитись враженнями під час фуршету.
Паралельно діяла виставка знахідок з останнього польового сезону 2021 року: експонати з трипільського поселення с. Голосків; давньоруського городища Кармалюкової гори та знахідки з Камянця-Подільського.
За результатами конференції буде випущено збірник наукових праць. Нагадуємо, що до 10 листопада приймаємо статті для збірника. Попередні 11 збірників ви можете завантажити на сайті музею. http://muzeum.in.ua/naukovyi-rozdil.html

Аспідна Дошка

Згадки про використання аспидної писемної дошки можна знайти ще в чотирнадцятому столітті (Д. Чосер “Трактак по астролябії”). До дев’ятнадцятого століття ці дошки використовувалися майже в кожній школі по всьому світу та замінили воскові дощечки. Точне походження залишається неясним. Але ще в давнину було помічено, що тонкий шматок твердого сланцевого каменю (шунгіту), гарно підходить, як матеріал для письма.
Аспидні дошки від Артель ДЕЛО можна замовити.

Майстер-клас з Історії Писемності | Січень 2022

В Музеї книги та друкарства України (Києво-Печерська Лавра) на постійній основі проводимо майстер-класи “З історії писемності та кириличного письма”.
 
Бажаючи записатися на індивідуальні або групові, двогодинні (приблизно) або розширені звертайтесь в Директ.
 
Як в умовах діджиталізаціі привернути увагу дітей до наших витоків – зародження слов’янської писемності і книжної справи?
 
Найкраще – це загадкова зустріч зі середньовічним писарем, який не лише розповість таємниці виготовлення матеріалів та інструментів для письма, познайомить зі стілусом (писалом), церами, пергаментом, але й ще навчить вас каліграфічно виводити літери давньої кириличної абетки або глаголиці справжніми каламами та чорнилами, виготовленими за середньовічною рецептурою.
Захоплююче і для дорослих)ю

Історичний Фестиваль у Кам’янці-Подільському, Вересень 2021

Дуже дякуємо директору Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник Александру Заремба та його заступнику Сергію Калуцькому за усіяку підтримку та допомогу у розташуванні нашої писемної локації, можливості “оживити” місце замкового писаря для реконструкторів фестивалю Ruthenica Medievalis та відвідувачів фортеці.
Організаторам Людмила Антошина та Anton Van Aten за запрошення, влучні рекомендації під час підготовки, проведення майже тижневого (!) фесту, занурення у побут та життя нової для нас епохи.
ирина филиппова за наші образи: писаря та черниці-цистерціанки XIV століття, допомогу безпосередньо їхнього створення.
Kateryna Salve за своєчасний “пєндель” у червні та знов можливість попрацювати однією писемною командою.
Sophia Dembrovska та @Saulius Mikalauskas за фото-підтримку!!!
Всім реконструкторам-учасникам фестивалю за теплу атмосферу, музичну автентику, за вашу високу оцінку нашої діяльності!!!
Всім небайдужим до теми писемності гостям-туристам, які завітали до нашої локації!
Все разом надихає працювати далі. Inspired by history.

Середньовічне місце писаря

Людина, яка вміла писати, ще й красиво, цінувалася з часів Шумеру, Ассирії, Вавилону.
У Стародавній Європі писарів називали графами (від грец. Графо – писати). Королі або єпископи призначали графа вести діловодство. З деяким часом, маючи неабиякий вплив на володарів, графи перетворили посаду і назву на спадок та передавали вже як титул своїм нащадкам.
В українських селах староста та писарь були завжди найважливішими посадами.
Середньовічне місце писаря. Бюро. Наша нова реконструкція.
Замовлення приймаються.
Воєвода Дімітрій Артель Дело Київ Майстер Клас Писемність
Воєвода Дімітрій Артель Дело Київ Майстер Клас Писемність

Середньовічне Збільшувальне Скло

Скляна колба з чистою водою – була необхідним інструментом в роботі середньовічного переписувача книг або книжкового ілюстратора-художника (ілюмінатора).

Достовірно відомо – ще за тисячу років до н.е. китайці вже використовували шліфоване прозоре каміння для розрізнення дрібних, нерозбірливих знаків ієрогліфів в тексті. І хоча трактати про збільшувальні властивості опуклих кристалів були написані в Стародавньому Китаї – в Піднебесній широко використовували лише тонкі пластини турмаліну або димчастого топазу в неупередженій судовій системі, приховуючи очі суддів за темними кристалами. А окуляри для корекції зору запозичили лише в середні віки у арабів – нації практичної та жадібної до знань. Саме Арабський континент звернув увагу на дивовижні лінзи найтоншої роботи Стародавнього Єгипту – батьківщині скла. До сих пір опуклі скляні очі в очницях статуй і посмертних масок вражають своєю жвавістю, виразністю і такою якістю, яке важко досягти навіть сучасними матеріалами і технологіями.

В Староданій Греції збільшувальні лінзи продавалися в аптеці, а Пліній Старший, давньогрецький письменник-ерудит, використовував скляний глобус або посудину-колбу, наповнену водою, ще й до припікання ран. Потім Луцій Анней Сенека, римський філософ-стоїк і державний діяч, писав, що скляний шар з водою може бути використаний в читанні нерозрізненого й дрібного письма.

Але, наповнені водою скляні кулі або колби, залишилися в деякій мірі забавою, поки опукла лінза, що використовується для формування збільшення зображення, була описана в «Книзі Оптики» Ібн аль-Хайсама у 1021 році. Альхазен вивчив і описав властивості заломлення променів і об’єднав весь накопичений досвід та знання попередніх століть про відображення світла і його практичного застосування.
Після того, як книга була переведена в ХІІ столітті на латину, Роджер Бекон (1214-1292), англійський філософ і дослідник, описав можливості збільшувального скла в своїх працях. Цей францисканський чернець подарував в 1265 році скляну колбу з водою для читання Папі Клименту IV, який страждав слабким зором…

В кінці свого довгого шляху побічним продуктом збільшувального скла стали окуляри. Їх винахід приписується Сальвінію Д’Армате (1284?). Венеція. Перші документальні свідчення застосування окулярів вчені відносять до 1289 року. Так винахід древніх китайців, єгиптян, греків, арабів поширювався по світу та потрапив до нас на робочий стіл у звичному для нас вигляді: лупи або зручних окулярів.

Майстри Артелі ДЪЛО використовують при створенні копій артефактів середньовічні інструменти та технології, як в давні часи…
Shopping Cart